схід

I схо́ду, ч.

1) Одна з чотирьох сторін світу; прот. захід. || Напрямок, бік, протилежні заходу.

••

Півде́нний (півні́чний) схід — а) сторона світу між півднем (північчю) і сходом; б) напрямок, бік, протилежні південному (північному) заходу.

2) Частина обрію, де сходить сонце.

3) з великої літери. Частина материка, протилежна Західній Європі; країни на цій частині материка.

II схо́ду, ч.

1) Дія за знач. сходити 1).

2) Дорога, якою піднімаються вгору.

3) Поява над обрієм (небесного світила).

••

Від (од) схід со́нця — з того боку, де сходить сонце.

До схід со́нця (со́нечка) — на світанку, перед тим, як зійде сонце.

На схід со́нця — у той бік, де сходить сонце.

4) Здатність тіста підніматися, підходити.

5) Проростання з землі (про рослини, насіння рослин).

6) рідко. Спуск, сходження вниз.

III див. сход.